Як працюють в Україні?

Опубліковано: 05 травня 2023

Переклад – Тетяна Преображенська, УРАН

Кожен НРЕН має труднощі, але війна – випробування іншого порядку. Український УРАН переживає важкі часи. Проте, переживаючи їх, демонструє силу мережі – кількома способами.

Під стелею офісу УРАН дрейфує повітряна кулька кольорів українського прапора: блакитне небо над жовтими полями пшениці. Кульку подарували директорові на день народження працівники, пояснює фахівчиня з маркетингових комунікацій Тетяна Преображенська.

День народження був тиждень тому, а кулька й донині бадьоро плаває у повітрі. «Досі жива», – із задоволенням констатує Тетяна.

Посередник і помічник для науки та освіти

УРАН, всупереч сподіванням, теж живий. До воєнного конфлікту з Росією це був типовий НРЕН: УРАН керував національною науково-освітньою мережею, з’єднував її з європейською мережею GÉANT. Крім того, допомагав університетам розв’язувати мережеві питання й консультував уряд щодо європейських дослідницьких ініціатив – таких як EOSC.

За словами виконавчого директора Євгенія Преображенського, УРАН можна найкраще описати як посередника й помічника для науки та вищої освіти.

“Найскладнішим для нас було доносити до університетів інформацію про переваги GÉANT: він пропонує не лише мережу, а й можливість співпрацювати з європейським світом науки та освіти”.

Ампутація

Першого удару УРАН зазнав 2014 року, коли російські війська взяли під контроль Крим і частину Донбасу. «Університети в цих регіонах були серед наших найбільших клієнтів, — каже Тетяна. — Чимало їхніх співробітників урятувалося в безпечних куточках України, але частину інфраструктури – волоконно-оптичні лінії, обладнання – ми втратили».

Це нагадувало ампутацію. Євгеній пояснює: «Ми не державна організація і повинні утримувати себе самі. Тому компенсації не було. Обладнання, люди, університети – ми їх просто втратили».

Щоденне спілкування

Наступного удару не передбачав ніхто. Той стався на початку 2022, коли Росія вдерлася в Україну.

Перші тижні були найважчими, каже Тетяна. “Тоді йшлося лише про безпеку персоналу. На вулицях Києва точилися бої, росіяни намагалися одразу захопити столицю. Потрапити до офісу ми не могли. Негайно перейшли на роботу з дому”.

” Компанія у нас невелика, і Євгеній щодня телефонував кожному, дізнавався про справи, пропонував допомогу – наприклад, з переїздом до безпечнішого місця в Україні чи за кордон”.

«Дійсно, – підтверджує Євгеній, – GÉANT і знайомі з інших НРЕН пропонували прийняти наших людей із родинами, надати притулок. Польські колеги навіть були готові зустріти на кордоні, допомогти з усім».

Евакуація

Дехто з працівників дійсно врятувався за кордоном, але більшість залишилася на місці. За винятком територій, захоплених росіянами.

Євгеній: «Херсон атакували в перші ж дні. Наших співробітників евакуювали звідти до західної України разом з університетом. На новому місці ми швидко під’єднали університет до мережі УРАН. Також надали йому певну кількість комп’ютерів, адже там були лише порожні приміщення без обладнання».

Обстріляний інститут

Сильно постраждало й інше велике місто країни – Харків. Один із тамтешніх дослідницьких інститутів бере участь в експериментах на Великому адронному колайдері; інститут використовував канал УРАН з великою пропускною здатністю. «Ми вже планували підвищити її до 40 гігабітів на секунду», – згадує Євгеній.

Цього не сталося: на початку вторгнення корпуси інституту обстріляла російська артилерія. «Їм довелося припинити всі роботи, насамперед ядерні дослідження», – каже Євгеній.

Тепер дослідники хочуть обережно відновлювати роботу. Хоча незрозуміло, як цьому зарадити, каже Тетяна: «Харків розташований неподалік від кордону. Його й далі активно обстрілюють».

Відсіч

Проте УРАН, як і українська армія, теж зумів дати відсіч. Тетяна: «На щастя, мережа залишилася відносно неушкодженою. Один із двох наших міжнародних каналів постраждав, але на початку квітня 2022 ми відновили його роботу.

Велика удача, що наші фахівці могли керувати всім віддалено. Фізичне обладнання було недоступне, але багато дій виявилися можливими завдяки мережевим послугам GÉANT. За таких обставин це було справжнім дивом. Ця війна доводить, що технології здатні рятувати».

Суттєве падіння надходжень

Однак виживання самого УРАН викликало сумніви. Багато українських університетів постраждало від війни. На додачу до матеріальних збитків і руйнувань, зменшилася кількість студентів. Хтось пішов до армії; багато хто вирішив навчатися за кордоном.

У таких умовах установам було важко, а то й неможливо робити грошові внески в УРАН. Єдине джерело надходжень компанії майже вичерпалося.

Пожертви

На щастя, допомога не забарилася. GÉANT почав збирати гроші, щоб утримати УРАН на плаву. НРЕН різних країн роблять внески через Фонд Вітча (Vietsch Foundation) – нідерландську організацію, яка фінансує мережеві ініціативи для науки та освіти. Гроші дозволяють УРАН надавати послуги та не втрачати фахівців. Євгеній: «Ми дуже вдячні за цю підтримку».

SURF також робить внески. Не лише організація, а й окремі працівники, пояснює Тетяна. «Однієї п’ятниці вони, як зазвичай, зібралися відпочити після роботи, заговорили про нас і спонтанно вирішили пожертвувати гроші зі своїх кишень. Вкрай зворушливо».

Часом підтримка набуває негрошової форми. Як відомо, Росія відкрила ще один фронт: атакувала енергетичну інфраструктуру України ракетами та безпілотниками. Євгеній: «З кінця жовтня це стало неабиякою проблемою: іноді ми мали електрику лише три-чотири години на добу. У нас був генератор, але він вийшов з ладу. Адже генератори не створені працювати так довго й так часто». На щастя, GÉANT надіслав заміну.

Небезпека щохвилини

Яка ситуація зараз? Чи намітився перехід до «нового нормального життя»? Євгеній зітхає: «Ситуація далека від нормальної. Російські атаки є щоденною реальністю донині. Відповідно, психічне напруження не меншає. Досі важко повірити, що це відбувається в моїй країні, у 21-му столітті».

«Щохвилини усвідомлюєш небезпеку, – пояснює Тетяна. – До того ж страждає продуктивність. Коли спрацьовує сирена повітряної тривоги, люди мусять негайно йти в укриття. Усе зупиняється».

Мережа теж у небезпеці, продовжує Тетяна: «Якщо ракета влучає у джерело живлення, ми миттєво втрачаємо з’єднання. Технікам доводиться чекати відновлення електропостачання, перш ніж запускати канали».

До хмари

Одна з проблем стосується університетських даних. Війна може заподіяти їм величезної шкоди. Тому в Україні зраділи тогорічній пропозиції скандинавських НРЕН – використовувати їхній дисковий простір для зберігання резервних копій.

З тих же міркувань університети евакуюють свою цифрову інфраструктуру до хмари. За допомогою УРАН вони використовують європейський проєкт OCRE (Open Clouds for Research Environments – відкриті хмарні платформи для дослідництва). Цей проєкт укладає вигідні рамкові угоди з комерційними постачальниками хмарних технологій від імені європейської наукової спільноти.

«OCRE допомагає нам і нашим університетам, – каже Євгеній, – адже в Україні не залишилося безпечних місць. Ми шукаємо спонсорів. Спочатку комерційні постачальники надавали послуги для України безплатно, але ці умови змінюються».

Кібератаки

Отже, війна змінила роботу УРАН. «На додачу до старих завдань, зараз ми переважно займаємося посиленням цифрової стійкості університетів», — каже Тетяна.

«Також – кіберстійкості, – додає Євгеній. – Росіяни використовують не лише гранати з ракетами: наші університети регулярно зазнають хакерських атак. Ми намагаємося допомогти із захистом».

Спільнота

Чи може УРАН за таких обставин планувати майбутнє? Тетяна сміється: «Спочатку треба виграти війну! Потім почнемо будувати».

А втім, дещо вже змінилося на краще: УРАН тепер справді частина спільноти GÉANT. «Можливо, для нас це найважливіший результат усієї ситуації», – каже Євгеній.