УРАН, Україна: рік під вогнем

Опубліковано:  30 березня 2023

Авторка – Тетяна Преображенська, УРАН

HP_Team1
Команда УРАН до початку повномасштабної війни

Які випробування постають перед НРЕН у країні, де вже понад рік точиться війна? Чи можливо за таких обставин надавати підтримку науково-освітній спільноті? Про досвід життя та виживання під вогнем розповідає команда українського НРЕН Асоціації УРАН.

Адаптація

24 лютого 2022 року співробітники УРАН, як і всі в  Україні, прокинулися від звуку вибухів. Життя змінилося назавжди.

Євгеній Преображенський

“За словами виконавчого директора Євгенія Преображенського, УРАН можна найкраще схарактеризувати як посередника й помічника для науки та вищої освіти. “.

Команді УРАН довелося адаптуватися до нових обставин, досвіду яких ніхто не мав. Процес адаптації включав дві основні частини, що потребували одночасних дій: перехід на дистанційну роботу та переміщення людей у безпечні місця.

Пріоритетом була безпека працівників. У команді УРАН давно склалися теплі й міцні робочі стосунки, з перших годин повномасштабної війни колеги щодня були на зв’язку й підтримували одне одного. Керівництво запропонувало всім допомогу та переїзд у безпечніші регіони України чи за кордон. Багато хто з колег із GÉANT запрошував співробітників УРАН із родинами до себе додому, обіцяв притулок і допомогу з роботою.

Другою важливою частиною адаптації була зміна режиму роботи на дистанційний. У Києві, що потерпав від обстрілів, співробітники не могли потрапити в офіс. Хоча їм довелося повністю перейти на дистанційний режим роботи, це не зупинило роботу ні на день.

Підтримка науки та освіти України

Упродовж перших місяців повномасштабного вторгнення мережа УРАН неодноразово зазнавала пошкоджень у районах запеклих боїв. Доступ до цих ділянок був ненадійним. УРАН втратив частину обладнання – наприклад, у швидко окупованому Росією Херсоні, – але не втратив користувачів, оскільки університети переїхали до Західної України, і УРАН допоміг їм там улаштуватися. Кількість переміщених закладів зростала. Вони не мали на нових локаціях нічого, крім голих кімнат, жодного айті-обладнання. УРАН підтримав університети, поставивши обладнання та забезпечивши підключення до своєї мережі.

“Нові реалії породили нові потреби в науці та освіті, – пояснює системний адміністратор УРАН Олег Юрченко. – Наприклад, необхідність захистити архіви та дані, оскільки ракетні обстріли відбуваються всюди по Україні й можуть призвести до руйнування серверів і втрати резервних копій”. 

Олег Юрченко

Цю проблему допомогла подолати спільнота GÉANT. Об’єднання НРЕН скандинавських країн, що має назву NORDUnet, надало українським установам дисковий простір за кордоном для резервного копіювання інформації.

Крім того, Асоціація GÉANT і проєкт OCRE надали українським університетам можливість безоплатно розгорнути віртуальні машини в Європі – у датацентрах Amazon AWS і Microsoft Azure. Понад 20 університетів скористалися цією можливістю, і процес триває. Перемістивши свою айті-інфраструктуру до хмари, університети змогли продовжити дистанційне навчання студентів.

Спільнота GÉANT підтримала УРАН, започаткувавши благодійну фінансову ініціативу спільно з фондом Вітча (Vietsch Foundation). Кошти жертвують європейські НРЕН – і навіть дехто з їхніх працівників особисто. Наразі ці кошти використовуються для покриття операційних витрат УРАН на підтримку мережі, а в майбутньому підуть на відновлення зруйнованих ділянок мережі та для заміни втраченого обладнання.

Електрика – кров мережі

Восени 2022 року країна постала перед новим випробуванням. З жовтня Росія почала систематично знищувати енергетичну інфраструктуру України за допомогою ракет і безпілотників. В результаті в Україні не залишилося жодної непошкодженої тепло- чи гідроелектростанції. Щонайменше 40% критичної інфраструктури було зруйновано, це призвело до аварійних відключень електроенергії, які тривали до 20 годин на добу.

У перший же тиждень енергетичного терору дизельний генератор УРАН вийшов із ладу, попри регулярне технічне обслуговування. Основний вузол УРАН залишився без резервного живлення, а користувачі – без доступу до послуг під час тривалих відключень електрики.

«Полагодити генератор не вдавалося через неймовірні масштаби проблеми по всій країні, сервісні компанії були перевантажені замовленнями і не мали запчастин. Придбати новий генератор теж виявилося неможливим – усе швидко розкупили», – розповідає Євгеній Преображенський.

За два тижні технічні фахівці УРАН зуміли полагодити генератор без сторонньої підтримки, і відтоді НРЕН надає послуги стабільно. До березня 2023 року, коли ситуація в енергетиці поліпшилася, команді доводилося поповнювати запаси пального для генератора щотижня, іноді навіть двічі на тиждень. Середня витрата пального становила 25 літрів на добу. У січні 2023 року УРАН отримав додатковий генератор – як гуманітарну допомогу від польського НРЕН PSNC, спільноти GÉANT і фонду Вітча.

Нинішня ситуація

УРАН продовжує підтримувати науково-освітню спільноту України, надаючи цифрові послуги та доступ до високошвидкісних каналів GÉANT.

Одне із завдань, над яким команда зараз працює спільно з партнерами з OCRE та EPAM, – це пошук спонсорів, що забезпечать українським університетам стабільний доступ до закордонних хмарних послуг. Провідні комерційні провайдери (Microsoft Azure, Amazon Web Services), які з квітня 2022 року надають українським вишам доступ до своїх платформ безоплатно, планують припинити цю благодійну підтримку за кілька місяців, після чого перед вишами постане питання оплати.

Ще один проєкт УРАН здійснює спільно із НРЕН Великої Британії Jisc. Проєкт спрямований на підтримку та відновлення українських університетів з британсько-української ініціативи «Побратимство» (Twinning). Наразі Jisc приймає від британських університетів комп’ютерне обладнання, яке після доставки в Україну УРАН передасть університетам-побратимам.

Попри небезпеку й нестабільність, спричинені війною, УРАН продовжує роботу та навіть розглядає можливість розширити свою мережу – шляхом будівництва нових оптоволоконних каналів і підключення більшої кількості науково-освітніх установ.

«Сьогодні, як ніколи, я відчуваю важливість своєї роботи для України, — зізнається Євгеній Преображенський. – Це почуття поділяють в УРАН усі. Війна зробила нас сильнішими».