Відкритий доступ до наукових даних

Відкритий доступ до наукових даних

Знайомство з проектом OpenAIRE

На протязі двох днів тренер Ірина Кучма знайомила учасників з усіма тонкощами OpenAIRE

Практичне завдання - вивчення структури порталу

Київ вирішив зустріти гостей зливою

Жоден дощ не в силах зіпсувати захоплення від краси української столиці

"Нам дуже сподобалось, - запевнили учасники. - Приїдемо ще!"

previous arrow
next arrow
Slider
Автори: Ірина Рихальська, Тетяна Преображенська, УРАН

Чи можливо зробити наукові дослідження та дані доступними? Відповідь – так. Цьому присвячений рух «Відкрита наука» (Open Science), який дедалі більше поширюється у світі. В Європі такому поширенню сприяє проект OpenAIRE. Що це за проект, і які можливості він пропонує для вчених з країн Східного партнерства? Дану тему досліджували учасники тренінгу, організованого проектом EaPConnect.

4 і 5 червня в Києві зібралося 13 представників наукової спільноти з країн Східного партнерства. Серед учасників були екологи і бібліотекарі, співробітники цифрового видавництва і інституту з проблем інформатики, маркетологи і менеджери – з Вірменії, Білорусі, Німеччини, Грузії, Кіпру, Молдови та України. Люди з різних сфер діяльності, але із загальним інтересом до відкритої науки. Зібрати всіх разом стало можливим завдяки проекту EaPConnect і гостинності українського НРЕН, Асоціації УРАН.

Активний розвиток

Зберігати величезні масиви наукових даних в одному місці складно і не завжди можливо, а ось організувати вільний доступ до цих даних, розосереджених по всьому світу, хоч і складно, але цілком можливо – за допомогою цифрових технологій і спеціальних інструментів взаємодії. Європейський проект OpenAIRE пропонує великий набір таких інструментів. З ними учасників тренінгу знайомила Ірина Кучма, регіональний координатор проекту по Східному регіону.

Країни Східного партнерства активно розвивають у себе науку – і в тому числі, відкриту науку. Тому можливості OpenAIRE викликали в учасників тренінгу великий інтерес. Під керівництвом Ірини Кучми вони протягом двох днів вивчали OpenAIRE в теорії і на практиці. Портал OpenAIRE – справжній портал в величезний світ наукових даних. Тут є місце для окремих вчених і наукових співтовариств, для наукових журналів і репозиторіїв, для менеджерів та інвесторів; причому для кожної категорії учасників в цьому світі передбачена своя інфраструктура, своя «територія». Тут можна знаходити відповіді на запитання, публікувати роботи, керувати даними, створювати собі ім’я, анонімізувати вміст досліджень, співпрацювати з колегами, отримувати статистичні дані та аналізувати їх. Можна і вчитися – OpenAIRE проводить багато тренінгів та вебінарів, присвячених відкритій науці. Учасники тренінгу «зробили крок» в цей портал на сайті OpenAIRE і «помандрували» по різних закутках в світі достовірних наукових даних. Також приділили багато уваги платформам, з якими співпрацює проект: наприклад, Zenodo, Amnezia, Scholix.

Авторські права та інші питання

В кінці воркшопу розгорілася жвава дискусія. Відкритий доступ – добре це чи погано? Чи несе він загрозу для авторських прав вчених? Ні, не несе, дружно погодилися всі. Навпаки, виступає на захист авторських прав. Це особливо справедливо по відношенню до первинних наукових даних. Адже Інтернет-публікація завжди залишає сліди – і доводить, хто саме опублікував дослідження першим.

Ще обговорювали перспективи відкритої науки і OpenAIRE в країнах Східного партнерства. Як впроваджувати і розвивати? Що найбільш цікаво і корисно? Як можна співпрацювати один з одним?

Етапи розвитку

Одні країни, як Вірменія та Грузія, знаходяться лише на початку впровадження відкритої науки і організації національних репозиторіїв. Інші вже мають досвід. У Молдові, наприклад, створено сім бібліотечних репозиторіїв різних університетів. Зараз всі вони працюють, але окремо. Добре, що до нового проекту OpenAIRE, який почнеться восени, долучиться молдавський НРЕН RENAM: це дасть реальну можливість зробити щось на рівні національної мережі. Білорусь внесла пропозицію провести навчальний тренінг по OpenAIRE в Мінську, приділити увагу практиці – попрацювати з тими сервісами, про які йшлося в Києві. Доцільно залучати до подібних тренінгів і студентів, адже саме вони в майбутньому можуть стати активними користувачами.

Свої особливості впровадження відкритого доступу має і Україна. Директор Видавничої служби УРАН, Денис Солов’яненко, розповів про успішно працюючу інфраструктуру, подібну до OpenAIRE: завдяки їй українські вчені отримують можливість ділитися своїми публікаціями в усьому світі, а також мають доступ до публікацій колег. Відкритий доступ в Україні розвинений дуже добре, краще за всіх серед країн Східного партнерства та навіть краще деяких країн Європейського Союзу. В Україні практично не існує університетів, які не мали б власного бібліотечного сховища. Причому кількість оцифрованих публікацій стабільно зростає, а за допомогою та консультаціями до Видавничого сервісу УРАН звертаються вже й іноземні колеги.

«Ми готові допомагати і вам впроваджувати в ваших країнах відкритий доступ до наукових даних, – запевнив Денис Соловяненко учасників тренінгу. – Наша країна видає три тисячі наукових журналів, і технологічні рішення, які працюють в таких масштабах, які випробувані великою кількістю видавництв, були б корисні для багатьох країн»

Додаткова інформація

Після напруженої роботи приємно добре відпочити. Увечері всі дружно вирушили на екскурсію по стародавньому Києву. Багато учасників тренінгу були в Києві вперше, і навіть сильний літній дощ не завадив їм милуватися чудовою українською столицею – і обмінюватися враженнями від тренінгу, адже це так зручно робити, коли йдеш з колегою під однією парасолькою!

Порядок денний тренінгу з посиланнями на всі згадані ресурси доступна онлайн.

Залишити відповідь